Шевченко Марія Харитонівна


    Народилася 1922 року в селі Вереміївка нині Чорнобаївського району Черкаської області в сім'ї селянина-бідняка. Дітей у сім'ї було п'ятеро, жили бідно. В 1930 році поступила в 1 клас Вереміївської школи, а в1940 році закінчила 10 клас на відмінно. Брала активну участь у літературному гуртку школи. Ще в школі почала писати вірші.
    В 1940 році поступила на І курс Харківського університета.
    Під час німецької окупації жила в рідному селі. Тяжко захворіла і в 1942 році померла.

О.С. Бондар "Поезія Вереміївки"    



         Згадка

Беру в руку фото - дивлюсь одну мить, -
Минули щасливі хвилини,
І часом на очах сльоза затремтить,
І згадка за згадкою лине.

Неначе не хочу, щоб знову до нас
Вернулося все, що минуло,
А все таки спогад про те не погас,
Що міцно й навіки заснуло

Хоч спогад той муки з собою несе,
Я кличу його і кохаю,
Немов би, щоб давнє лихо усе
Вернулося знову - бажаю...

Щоб знову ввійти в наш "десятий"
І сісти за крашену парту,
Побачити веселі обличчя хлоп'ят,
Послухати їхнього жарту.

Забути на мить, куди кинула доля
І бути щасливим, як май,
Щоб знов панувала учнівськая воля,
І лекції мова - це рай...

І згаснуть всі згадки... минули без сліду
І згадувать годі про них...
Пробач мені, Петю, пробач за обіду,
Послухала брехнів дурних.

Згадаємо краще майбутнє прекрасне,
Надію на щастя одне.
І промінь любові ніколи не згасне...
...Я жду, ти обнімеш мене!

Марія Шевченко, студентка І курсу  
Харківського університету, 1940 р.


         Тобі

Здравствуй, коханий,
Час довгожданний
З думки ніколи не йде.
Будь же щасливий,
Мій чорнобривий,
Міцно цілую тебе.

Полем пахучим,
Пишно цвітучим
Йду - навкруги все жита.
З поля широкого,
Дніпра глибокого
Серце коханням тебе привіта.

Думка до тебе,
Як ластівка в небі
З вітром у далі летить.
Серце тріпоче,
Бачити хоче
Очі твої кожну мить.

Серце кохає,
Серце бажає
Стук твого серця відчуть.
Чи й ти скучаєш?
Чи й ти бажаєш
Вкупі щасливими буть?

Сині волошки,
Білі ромашки,
Степ весь убрався у цвіт.
Сопки високі,
Ріки глибокі,
Шлю тобі щирий привіт!

Будь же здоровий
Мій чорнобровий,
Міцно гвинтівку тримай!
Час лине швидко,
Ось, як не видко,
Вернешся ти в рідний край!

Прийде хвилина,
Як з вітру билина,
На груди на дужі схилюся тобі.
Щаслива навіки,
Ніжні повіки,
Чорнії очі кохані твої.

Тебе я чекаю,
Бо вірно кохаю,
Будь же правдивий і ти.
Щире кохання,
Щастя бажання
Нас доведе до мети!